Мрія, що здійснилася

Досвід української бандуристки на Global Music Workshop у Бостоні

20. Januar 2024

Lesezeit: 7 Minute(n)

Це була ніч у березні 2023 року, я сиділа і заповнювала документи для подорожі групи українських музикантів до Великобританії в рамках сезону культури UK in UA, коли мені прийшло повідомлення від мого друга бандуриста з Північної Америки – Юліяна Китастого. Так, я одночасно музикантка та менеджерка культурних проектів. Юліян надіслав мені лінк на конкурс на участь у Silkroad`s Global Musician Workshop (GMW) – щорічна літня програма для музикантів, які експериментують із поєднанням різних стилів музики, в тому числі і народної. Це саме те, за чим я полюю все своє свідоме музичне життя і що так важко знайти в Україні. Я подумала, що якщо потраплю туди – це буде здійснення однієї із моїх мрій. Так і сталось – я опинилась у музичному раю – мене з бандурою взяли на GMW 2023.
текст: Анастасія Войтюк
GMW було засновано у 2015 році як програму для музикантів з різним музичним досвідом (студенти, викладачі, професіонали та аматори), які грають на різних інструментах та у різних жанрах (класика, джаз, фольк та ін.). Тут вони можуть зануритись у музику через співпрацю у невеликих музичних ансамблях, які ведуть відомі музиканти з різних куточків світу. Цього року викладачами були Mike Block (віолончель, США), Maeve Gilchrist (кельтська арфа, Шотландія/США), Edward Pérez (контрабас, США), Balla Kouyaté (Balafon, Західна Африка/США), Hankus Netsky (фортепіано, США), Jamey Haddad (ударні, США), Mei Han (женг, Китай/США), Abeer Nehme (вокал, Ліван), Kala Ramnath (скрипка, Індія).

Silkroad Global Musician Workshop

Фото: Ганна Роуз

GMW 2023 відбувалась у співпраці організації Silkroad та New England Conservatory, та звела разом 70 музикантів з 25 країн, які грають на 26 інструментах, які були відібрані із 175 аплікантів. До слова, Silkroad — це всесвітньо орієнтована музична організація, заснована віолончелістом Йо-Йо Ма в 1998 році, яка веде ще багато інших музичних проектів.

Щоб потрапити на GMW вам потрібно подати заявку приблизно у березні, і тоді є дві можливості – або вам запропонують стипендію, або ж доведеться заплатити вартість навчання. Але у будь-якому випадку вартість перельоту, проживання та харчування залишається за вами, і звісно, віза. Я була щасливицею, яка отримала стипендію і не мала платити за навчання, але ще приблизно 3000 USD мені таки було потрібно знайти. Крім того мене ще чекало отримання американської візи, що у моєму випадку є дуже складним, бо під час війни посольство США в Україні не працює і потрібно їхати у сусідні країни. Якби не підтримка спільноти бандуристів у північній Америці та мого хорошого друга і наставника Юліяна Китастого, я б не змогла потрапити на цю програму.

«Бандура вперше з’явилася в Північній Америці у 1920-х роках. Бандуристи, які втікали від більшовицької революції, привезли свій інструмент не лише до Праги та Парижа, а й до Нью-Йорка, Західної Канади і навіть Харбіна та Шанхаю. Після Другої світової війни до Північної Америки з таборів для переміщених осіб приїхало багато професійних музикантів, у тому числі український хор бандуристів. Окрім виконавської діяльності, хор та його керівник Григорій Китастий ставили на перше місце навчання інструменту нових поколінь студентів. Зараз бандурна сцена в Північній Америці включає сотні активних виконавців, деякі з яких досягли професійного рівня, зберігаючи аспекти традиції інструменту, які були втрачені в Україні внаслідок радянської культурної політики».
Юліян Китастий, бандурист, Нью-Йорк

www.soundcommunities.org/archives/songs-of-truth/about-julian/index.html

Юліан Китастий та Анастасія Войтюк

Фото: Анастасія Войтюк

В цьому році бандура та українська традиційна пісня були вперше представлені на GMW і я запитувала себе чому, адже у Північній Америці ж є так багато бандуристів серед українських мігрантів, а в Україні є багато талановитих музикантів – чому їх тут немає? Відповідь є доволі простою – бандуристи, які переїжджали до США у минулому столітті через нестабільність ситуації на українських землях, які тоді часто були під владою інших держав, старались зі всіх сил зберегти ті традиції, які вони вивезли, а це означало зберігати формат та репертуар. Хотілося б сказати, що часу змінились і ми можемо вже розслабитись, але останні 1,5 роки показали, що українська культура, як і багато інших культур у світі є під ризиком зникнення. А ті бандуристи, які є в Україні у більшості є представниками академічної школи гри і мабуть не багато хто цікавиться world music – проте, я думаю, що це питання часу.

Я є нестандартною бандуристкою, яка виросла слухаючи арт рок, а в студентські роки дуже зацікавилась автентичною музикою народів світу, навіть грала на гітарі в ірландському гурті Irelish у Львові, а ще більше мене цікавив напрямок world music. У роботі з українськими народними піснями у своєму гурті Troye Zillia я часто шукала діалогу з іншими культурами – додавала до прикладу ірландські чи африканські мотиви до аранжувань. Тому GMW став для мене справжнім раєм. Все те, що я дивилась раніше на youtube я тепер побачила на живо. Я описувала цей досвід для себе так: якби ви могли собі уявити як би виглядав міжгалактичний оркестр у фільмі «Зоряні війни», він би виглядав саме так як ми – багато усміхнених і щирих людей із чудернацькими і чарівними одночасно інструментами, які хочуть грати разом і роблять це чудово!

Під час GMW я постійно відчувала велику концентрацію взаємного інтересу. Ми багато розмовляли одне з одним під час сніданків та обідів, але найцікавішими були майже випадкові нічні джеми, коли ми знаходили трошки часу між репетиціями і виступами щоб спробувати зіграти разом. Ми розуміли, що можемо більше ніколи не зустрітись, і що це унікальний шанс створити щось разом. Таким чином вдалось створити коллаборацію з іранською музиканткою Мехрнам Растегарі (Mehrnam Rastegari), яка переїхала до США більше року тому і грає на каманче та скрипці. Крім Мехрнам на GWA було ще декілька іранських музикантів, які грали на уді, ударних та співали. Дивним чином я відчула дуже хороший контакт з іранською спільнотою музикантів, особливо щодо досвіду життя під час війни. Одного вечора ми сіли з Мехрнам зіграти разом, я заспівала українську пісню «Ой у полі древо», після чого почула від неї, що вона все відчула і зрозуміла, це досвід, який не описати словами.

Мехрнам Растегарі

Фото: Ганна Роуз

«Війна змінила музику та культуру, а також свідомість музикантів в Ірані. Музиканти, які були дітьми під час війни між Іраном та Іраком, створюють іншу музику, ніж їхні попередні та наступні покоління. Я припускаю, що вони використовують більше перкусії, агресивної перкусії. Дехто вважає це побічним ефектом війни».
Мехрнам Растегарі, каманче та скрипка, Іран/США

www.instagram.com/mehrnam_rastegari

Ван Сінь

Фото: Ганна Роуз

Інша надзвичайно органічна і цікава співпраця сталась із музиканткою з Гонконгу, Ван Сінь (Wan Xing), яка грає на традиційному інструменті женг. З першого разу, коли ми побачились і почули одна одну ми разом сказали – ці інструменти є сестрами, вони мають так багато подібного і одночасно зовсім різні! Звісно, ми спеціально запланували час щоб зіграти удвох, і коли вже сіли експериментувати, до нас зазирнули друзі з Великобританії. Вже через 10 хвилин ми грали утрьох з Грегором Блеком, який походить з Ірландії і грає на бодрані. Того вечора ми записали декілька імпровізованих композицій, а вже після закінчення GMW зрозуміли, що хочемо грати далі разом утрьох, почали бачитись онлайн, шукати нові можливості зустрітись і вже маємо назву нашого проекту – Aspiration GWA (женг, бандура, бодран і спів). Ви можете послухати наші перші демо записи тут: www.youtube.com/@AspirationGWA.

Грегор Блек, Ван Сінь та Анастасія Войтюк

Фото: Анастасія Войтюк
«Я вважаю, що поєднання бодрана та бандури було дуже природним, і мій досвід гри на кларшаху нагадав мені стиль бандури. Ми з Анастасією змогли легко взаємодіяти через народну музику з наших культур в Україні, Шотландії та Ірландії».
Грегор Блек, ірландський перкусіоніст

www.instagram.com/gregor_black

«Прекрасні народні пісні та музика на бандурі талановитої Анастасії повертають нас до української культури. Дивовижно знайти зв’язок з китайським женгом і бандурою через дивовижні звуки. З нетерпінням чекаю на нашу співпрацю найближчим часом».
Ван Сінь з Гонконгу грає на китайському женгу

www.instagram.com/wanxing_music

Вже останнього дня я мала можливість відвідати Berklee College of Music, який знаходився зовсім поруч із New England Conservatory у Бостоні. Йотам Ішай (Yotam Ishay) піаніст з Ізраїлю, та Upasak Mukherjee, табліст з Індії, показали мені як виглядає навчання. Я б так хотіла щоб і в Україні були такі навчальні заклади! Власне Йотам був тією єдиною людиною, з якою я могла порозмовляти про тривоги, бомбосховища і країну у стані війни. Ми двоє маємо цей досвід. На жаль, у цьому році Ізраїль знову зустрівся з війною, а війна в Україні триває далі, і ми не знаємо, коли вона закінчиться.

Йотам Ішай

Фото: Ганна Роуз
«Війна змінює та впливає на музику у мене на батьківщині, в Ізраїлі. Спочатку це повний шок, але потім виникає потреба говорити про біль людей і водночас намагатися їх зцілити. Музика робить це найкраще. Для мене було задоволенням зануритися на хвилинку в українську музику. Було відчуття, що я торкнувся чогось більш забутого ніж те, чого я не знав. Це нагадало мені музику мого дитинства і глибоко вразило моє серце».
Йотам Ішай, піаніст, Ізраїль/США

www.instagram.com/yotamishaymusic

У той день, коли я повертався в Україну, російські ракети обстріляли Львів. Пам’ятаю, коли я приземлився у Франкфурті-на-Майні, я відкрила новини, і перше, що я подумала було: «Я сподіваюся, що моя сім’я в безпеці!». Так, на щастя, все було добре. Наступного дня я була у своєму місті Львів і отримала багато повідомлень підтримки від учасників GWA. Мої друзі-музиканти казали – до знайомства з тобою війна в Україні було далеко, але зараз вона відчувається дуже близько. Це був момент, коли прийшла ідея про благодійний онлайн проект разом із випускниками GWA. Я написала оголошення в наш чат і більше 40 людей виявили бажання взяти участь. В цей момент коли я пишу цю статтю, ми ще на стадії створення музики, але сподіваюсь, що невдовзі станеться!

Майк Блок

Фото: Ганна Роуз
«Особливою цінністю GMW є можливість стати близькими друзями та колегами з людьми з різних куточків світу та отримувати новини з перших вуст. Для нас важливо те, що відбувається в Україні, тому що це торкається особисто нашої подруги Анастасії та її сім’ї і ми можемо запитати їх особисто про цей досвід. Що стосується глобального миру та порозуміння, для мене важливо, що є розуміння та глибоке відчуття, що жодна група людей не може бути повністю репрезентована діями урядів своїх країн. Ця ідея допомагає мені відчувати більше зв’язку з людьми з країн, чий уряд не є у добрих стосунках з урядом моєї країни. Але ми все одно можемо грати музику, співпрацювати та стати близькими друзями».
Майк Блок, керівник GMW

www.mikeblockmusic.com

Анастасія Войтюкk

Фото: Ганна Роуз
Під час GWA моєю першою метою було привезти українську музику та бандуру та відкрити її іншим культурам, а також дізнатися нове з інших культур. Я не говорила багато про війну, я ділилася досвідом життя під час війни та культурою України. Я розумію, що війна не для всіх, але протягом цього тижня через музику я доторкнулась до сердець багатьох учасників, і багато хто з них запитував: «Як справи в Україні?», «Чи в безпеці твоя сім’я?» . Ми потоваришували, а це народило взаєморозуміння та любов, інтерес до культур одне одного та бажання експериментувати. Хотілося б, щоб на планеті було більше таких можливостей і менше війни.
3
Чільне фото:

Взаємодія

Фото: Анастасія Войтюк

0 Kommentare

Einen Kommentar abschicken

Deine E-Mail-Adresse wird nicht veröffentlicht. Erforderliche Felder sind mit * markiert

Dir hat der Artikel gefallen?

Dieser Artikel ist für Dich kostenlos. Unabhängiger Musikjournalismus braucht aber Unterstützung. Wir freuen uns daher, wenn Du uns einmalig unterstützt oder sogar Teil unser folker-Gemeinschaft wirst. Egal wie, du hilfst dabei, gemeinsam diese Plattform wachsen zu lassen sowie eine vielfältige Medienlandschaft zu erhalten. Dafür jetzt schon herzlichen Dank!

Um unsere Arbeit zu honorieren, kannst du auch eine klassische Überweisung auf folgende Bankverbindung tätigen:

fortes medien GmbH
Verwendungszweck: »folker.world einmalig«
IBAN DE44 7016 9351 0104 3310 01
BIC GENODEF1ELB

* Eine von der Steuer absetzbare Spendenquittung über den Betrag können wir Ihnen leider nicht ausstellen. folker.world wird nicht als gemeinnützige Organisation gelistet, sondern als Zeitung bzw. Verlag. Beiträge zu folker.world sind daher keine Spenden im steuerrechtlichen Sinne.

Werbung

L