Бандура

відома невідома для світу

6. August 2023

Lesezeit: 5 Minute(n)

Коротка розповідь про український інструмент, який став символом незалежної України і має великий потенціал на світовому ринку фольк музики

Коли мені було 7 років, одного дня на урок музики у школі прийшло дві жінки, які робили оголошення. Тоді, на початку 90-х, ще не було мобільних телефонів, тому це були короткі міські номери, які нам роздали на папірцях. Один з них був номером вчительки бандури, до якої я пізніше записалась на навчання, що як виявилось потім, матиме великий вплив на моє подальше життя.

текст: Анастасія Войтюк

Бандура ― це український струнний щипковий інструмент, або краще сказати, це слово, яке позначає ціле явище української музики, в якому є різні за формою і стилем гри інструменти, епохи, виконавці, напрямки музики і переконання. В цьому явищі досі немає чіткої систематизації та існують багато різних поглядів, тому я хочу поділитись з вами своїм нетиповим досвідом про те, як це бути сучасною бандуристкою в Україні та розповісти деякі важливі факти про бандуру.

„Бандура слово, яке позначає ціле явище української музики.“

Отож до сім’ї бандури часто відносять такі діатонічні інструменти як кобза та старосвітська бандура, а також хроматичні моделі сучасної бандури (чернігівську, львівську та бандуру харківського типу). Я особисто підтримую гіпотезу, що бандура розвинулась від кобзи (маленький інструмент, що мав 6-12 струн, а техніка гри подібна до лютні) шляхом додавання все більшої кількості приструнків біля грифа. Таким чином у старосвітській бандурі вже могло бути до 20-25 струн. Спочатку на інструменти ставили жильні струни, а в минулому столітті почали використовувати металеві, щоб інструменти були більш дзвінкі, що спровокувало збільшення об’єму і ваги інструменту. Для виробництва використовували найчастіше вербу, часом клен, а деку робили із соснових порід дерева.

Наступними членами бандурної сім’ї є сучасні хроматичні бандури, створені українськими майстрами у середині минулого століття. І це будуть інструменти, які ви найчастіше зустрінете зараз — в інтернеті, на концертах, можливо навіть у колекціях інструментів ваших друзів. Розробка і масове виробництво таких інструментів почалось у 50-х роках минулого століття на двох фабриках — Чернігівській фабриці народних інструментів та Львівській фабриці Трембіта, яка досі працює. Тільки на Чернігівській фабриці до 1991 року зробили понад 30 тисяч бандур. Зараз існує декілька виробників бандур, які стараються втриматись на ринку.

Якби ви захотіли купити бандуру, то в залежності від ваших намірів вам буде потрібно витратити від 200 євро (найпростіші вживані бандури, які потребують реставрації) до 8000 євро (професійний концертний інструмент). Найчастіше бандури в Україні виготовляють повністю акустичними і лише пізніше на замовлення майстри, яких дуже мало, вмонтовують звукознімачі. Сучасна бандура буде важити 7-10 кілограм, до неї необхідний особливий чохол, ключ до струн, струни, а налаштовується вона у 440 кГц.

Окремо хочу розповісти про виробників давніх старосвітських бандур, кобз та інших традиційних інструментів. Це не дуже прибуткова, але дуже вимоглива професія, на яку немає великого попиту. Однак ця професія  дуже потрібна Україні, щоб реконструювати наше минуле і розвивати автентичні стилі виконання. Я особисто мала приємність вчитися робити кобзу у майстерні Юрія Фединського у Полтавській області.

З одного боку, бандура є частиною ідентичності українців поруч із тризубом, синьо-жовтим прапором, калиною, вишиваним одягом, а з іншого боку, далеко не всі українці люблять слухати бандуру. Парадоксальним є те, що принаймні на заході України кожен другий українець буде мати родича, друга чи знайому, які навчались грі на бандурі чи мають бандуру вдома. Водночас про бандуру саме в Україні є дуже багато стереотипів: що вона нудна, нецікава, що на ній співають лише тужливі і сумні пісні. Власне, це є дуже дивним для іноземців, які зазвичай дуже захоплені і звуком, і виглядом бандури.

Kyiv Bandura from the Chernihiv Folk Instruments Factory

Photographer: Julian Hayda,Wikimedia CC BY-SA 3.0

Проблемним загалом є застаріле брендування бандури, яке є дивною сумішшю чогось народного і радянської шароварщини, хоча за останні 10-15 років є великі зміни. Колись, якщо ви зіграли Металіку на бандурі, ви автоматично ставали зіркою. Зараз вже є набагато більше цікавих проєктів у різних жанрах, звісно, дуже багато тих, хто грає кавери, але є ті, хто творить експериментальну, джазову, рок та попмузику, і я дуже раджу вам послухати ці проєкти: Roman Hrynkiv, KoloYolo, Shpyliasti Kobzari, Georgii Matviiv, Maryna Krut, B&B project, Ivan Tkalenko, Julian Kytasty, String Air Synthesis/SAS, Troye Zillia. Бандуристи теж стали частіше брати участь у відомих гуртах, хорошим прикладом є гурт ONUKA чи Kozak System.

Бандура часто виглядає як інструмент, на якому доволі складно навчитись грати, найбільше людей зачаровує кількість струн (а їх у сучасній хроматичній бандурі 56-62). Більшість людей, які грають на бандурі в Україні і за кордоном представляють академічну школу гри. Звісно, на це має вплив система освіти для бандуристів. Навчитись грати на бандурі можна у дуже багатьох музичних школах України, навчання зазвичай триває від 6 до 8 років, а зараз його продовжено до 9. Пізніше можна здобути вищу освіту (бакалавр, спеціаліст, магістр) у вищих навчальних закладах у Львові, Києві, Одесі, Дніпрі, Чернівцях, Чернігові та інших містах. Останні роки почали розвиватись практики індивідуальної освіти та викладання бандури в приватних музичних школах.

Оскільки професійна бандура, яка так нас зачаровує, є не дуже доступною для всіх, то органічною і дуже вчасною стала ідея її диджиталізації. Декілька років тому мій колега Михайло Голобородько запропонував створити онлайн бандуру. Після того як https://bandura.ukrzen.in.ua/en переглянули понад 80 мільйонів разів, ми вирішили створити мобільну аплікацію, де можна зіграти на 6-ти українських інструментах. Якщо ви читаєте цю статтю, то запрошуємо вас теж зіграти на бандурі — її безплатно можна завантажити на https://bandura.app. Це аплікація, яка буде цікава як аматорам, так і професійним музикантам, але також підійде зацікавленим дорослим та дітям.

Дуже багато змінилось, коли почалась війна. У 2014 році були перші поштовхи до того, щоб цінувати свою культуру більше. Не можу сказати, щоб на бандуру одразу і різко зріс попит, але він поступово збільшувався. Після 24 лютого 2022 року бандура стала для українців особливо цінною, а для іноземців — візитною карткою української культури. Я, як бандуристка, відчула, що поступово входжу у роль культурного дипломата, оскільки на концертах за кордоном маю можливість безпосередньо показати — ось так виглядає наша культура, а ось це наш унікальний інструмент якому справді немає аналогів у світі. Я дуже сподіваюсь, що цей хайп переросте у систематичний розвиток та зацікавлення бандурою.

Важливо теж згадати, що багато бандуристів є зараз на фронті та готові віддати своє життя за Україну. В різні історичні часи, коли Україна була окупована, музиканти часто зазнавали переслідувань і вбивств з боку радянського режиму, а тепер і з боку росії, за те, що вони грали на бандурі, кобзі та співали українських пісень, поширюючи таким чином українську культуру. Тому для нас сьогодні бандура — це не лише інструмент із глибоким корінням, а ціла концепція захисту нашого народу та нашої спадщини.

Сьогодні бандура – це інструмент із глибоким корінням, який стає одним із ключових елементів у концепції захисту нашого народу та спадщини, і який дозволяє нам голосно говорити про Україну та її боротьбу за незалежність.

Анастасія Войтюк, сучасна бандуристка, співачка, креативна виконавиця, лідерка етно ф’южн гурту «Troye Zillia», який випустив вже чотири студійні альбоми української музики, засновниця одного з перших в Україні фестивалю сучасної бандури Lviv Bandur Fest, співзасновниця мобільної аплікації Bandura App, де можна зіграти на 6-и різних музичних інструментах та керівниця організації «Непротоптана стежина/Unbeaten Path», що втілює в життя мистецькі міжнародні проекти.

www.facebook.com/BanduraGirl

www.facebook.com/troyezillia

www.facebook.com/lvivbandurfest

www.bandura.app/en

 

Анстасія Войтюк з бандурою (фото: Валентин Кузан)

0 Kommentare

Einen Kommentar abschicken

Deine E-Mail-Adresse wird nicht veröffentlicht. Erforderliche Felder sind mit * markiert

Dir hat der Artikel gefallen?

Dieser Artikel ist für Dich kostenlos. Wenn Du unsere Arbeit unterstützenswert findest, magst Du unserem Team vielleicht mit einem einmaligen Betrag oder mit einer regelmäßigen Spende über Steady supporten. Das Wichtigste ist: Danke, dass Ihr uns lest!"

Unterstütze uns einmalig mit Paypal (an unseren Verlag: Fortes Medien GmbH)

Werbung

L